Я часто думаю про те, 
Що є одна земля,
Де виросли батьки, 
Де виріс ти і я.

Це та земля, де вперше полюбив,
Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись мені
Розповідав історії смішні.

Ти ненька наша, рідна Україно,
Нема на світі ріднішої країни, 
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.

Я українець і я горджусь собою,
Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, бер розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.

І якщо кожен з нас повірить хоч на мить, 
І в серці іскорка любові не догорить
Я знаю, буде користь Україні - 
Близькій душі і серцю Батьківщині!